Уявіть собі XIX століття — епоху патентованих ліків, де відсутні будь-які перевірки та обмеження. Достатньо було придумати назву, запатентувати засіб — і продавати що завгодно. Навіть солодку воду з морфіном та спиртом під виглядом «заспокійливого сиропу».
🍼 У 1849 році медсестра Шарлотта Вінслоу та її зять Джеремі Кертіс випустили на ринок «Заспокійливий сироп місіс Вінслоу». Реклама обіцяла чудодійний ефект: сироп допомагав від кольок, прорізування зубів та навіть дизентерії. Але справжня «чудодійність» полягала в іншому: до складу входив морфін (65 мг на унцію) та етиловий спирт. Одна чайна ложка містила смертельну дозу для дитини.
💀 І це вбивало. Немовлята засинали і більше не прокидалися. Препарат швидко отримав моторошне назву «вбивця дітей», але, попри численні летальні випадки, його продажі сягали мільйонів пляшок на рік. Відчайдушні батьки вірили рекламі та не пов’язували смерть малюків із цим засобом.
⚖️ Лише на початку ХХ століття ситуація почала змінюватися. У 1906 році був ухвалений Закон про чистоту харчових продуктів та лікарських засобів, який зобов’язав виробників розкривати склад ліків і гарантувати їхню безпеку. Сироп Вінслоу позбувся морфіну та слова «заспокійливий» у назві, але його продаж тривало аж до 1930-х років.
😱 Ця жахлива історія стала важливим уроком для медицини. Смерть тисяч дітей призвела до створення суворих правил і стандартів, які сьогодні захищають нас. Саме тому сучасні ліки проходять ретельні перевірки, а їхній склад обов’язково вказується на упаковці.
📍 Джерело: U.S. Food & Drug Administration (FDA)
