64-річний чоловік із добре контрольованим ревматоїдним артритом звернувся до відділення невідкладної допомоги зі скаргами на втому, що тривала кілька місяців, та біль у животі, який з’явився добу тому й посилювався при глибокому вдиху.
👩🏻⚕️При обстеженні ЧСС становила 105 уд./хв., АТ 138/95 мм рт. ст.
Виявлено незначну болючість у правому верхньому та нижньому квадрантах живота.
📀КТ органів черевної порожнини не виявила значущих внутрішньочеревних патологій, але показала великий перикардіальний випіт, що було підтверджено при трансторакальній ехокардіографії.
💉Було виконано перикардіоцентез, під час якого евакуйовано 960 мл жовтуватої каламутної рідини.
💧Аналізи перикардіальної рідини:
- Рівень лактатдегідрогенази (ЛДГ) — 1056 МО/л (норма: 100–250 МО/л).
- Кількість лейкоцитів — 2992 клітин/мм³ (норма: <500 клітин/мм³).
- Мікроскопічне дослідження рідини виявило: кристали холестерину (A), пінисті гістіоцити (B).
👉🏻Було встановлено діагноз: холестериновий перикардит.
🤓Це захворювання характеризується хронічним перикардіальним випотом із високим вмістом холестерину, що може кристалізуватися в рідині, і асоціюється з ревматоїдним артритом.
💊Пацієнту було призначено лікування колхіцином. Повторна ехокардіографія, проведена через 3 місяці після виписки, не виявила повторного накопичення рідини.
📍Джерело: NEJM
