69-річна жінка звернулася до відділення невідкладної допомоги зі скаргами на задишку 😮💨 при фізичному навантаженні, що тривала протягом 3 років.
📝В анамнезі у пацієнтки були виявлені вогнищеві плевральні бляшки, які пов’язували з впливом азбесту під час її роботи на підприємстві з виробництва ізоляційних матеріалів.
👨🏻⚕️При фізикальному обстеженні відзначалися ознаки перевантаження об’ємом.
🩻Рентгенографія органів грудної клітки виявила циркулярну кальцифікацію перикарда, плевральні випоти та інтерстиціальний набряк (A, бічна проєкція).
📀КТ грудної клітки показала значне відкладення кальцію в перикарді (B).
🫀ЕХО-КГ виявила збережену фракцію викиду, а також септальний "стрибок" на ранній діастолі та експіраторний діастолічний реверс у печінковій вені.
Подальше катетерне дослідження серця продемонструвало взаємозалежність шлуночків та дисоціацію тиску.
💨Під час вдиху, коли тиск у правому шлуночку був максимальним, тиск у лівому шлуночку був мінімальним.
😮💨Під час видиху цей патерн змінювався на протилежний (C; тиск у правому шлуночку – суцільна стрілка, тиск у лівому шлуночку – пунктирна стрілка).
🧐Спостерігався також феномен "квадратного кореня" (також відомий як "дип-плато" патерн; C, червона лінія), який вказує на швидке наповнення шлуночка на ранній діастолі з раптовим припиненням на пізній діастолі.
👉🏻Було встановлено діагноз констриктивного перикардиту, спричиненого азбестозом.
🔪Пацієнтці виконали перикардектомію.
🧪Аналіз перикардіальної тканини на туберкульоз був негативним.
Через 2 роки спостереження пацієнтка почувалась добре.
📍Джерело: NEJM
