Алієва Заміра

28.03.2026
Гемоторакс після торакоцентезу

Гемоторакс після торакоцентезу

👩🏼‍🦳 65-річну жінку з ІХС і нирковою недостатністю було госпіталізовано з приводу гострої дихальної недостатності та двобічних плевральних випотів, пов’язаних із 🫁 пневмонією (A).

👉🏻Щоб виключити наявність емпієми, було виконано діагностичний торакоцентез під контролем УЗД в лівій легені в ділянці 9-го і 10-го міжреберних проміжків.

💧Початкова отримана рідина мала коричневе забарвлення, але була транссудативною і, як вважалося, була пов’язана з кардіоренальним захворюванням пацієнтки.

На жаль, невдовзі після процедури розвинувся 🩸гемоторакс (B).

📀 КТ та ангіографія грудної клітки виявили звивисті міжреберні артерії, що потенційно сприяло 😨ятрогенному ушкодженню артерії (C).

👨🏻‍⚕️Гемоторакс було успішно ліковано шляхом встановлення плеврального дренажу та ангіографічної емболізації спіраллю (D), після чого клінічний стан пацієнтки ✅ покращився.

🗣️ Повідомлялося про кореляцію між підвищеною звивистістю міжреберних артерій і зменшенням безпечного простору для виконання торакоцентезу, особливо у пацієнтів похилого віку.

📍Джерело: NEJM

3
Топ статтей