Функціональні розлади ШКТ: більше, ніж СПК

17:00-19:30

Симптоми є, обстеження в нормі: як діагностувати та лікувати розлади взаємодії кишківник–мозок

Не діагноз виключення, а найчастіший діагноз. Як діагностувати розлади взаємодії кишківник–мозок, уникати зайвих обстежень і не пропустити органічну патологію.

Симптоми є, патології на обстеженнях немає. Сучасне розуміння механізмів розладів взаємодії кишківник–мозок: вісцеральна гіперчутливість, моторика, центральна обробка сигналів, мікробіом та психосоціальні чинники.

Від СПК і функціональної диспепсії до діагнозів, які часто пропускають. Globus, абдомінальне здуття та розпирання, розлади відрижки, функціональна печія, хронічна нудота і блювання, функціональні закреп і діарея, центрально-опосередковані больові, біліарні та аноректальні розлади. Діагностичні критерії, диференційна діагностика та клінічні кейси.

Що призначати, коли звичне гастроентерологічне лікування не працює? Дієтичні втручання, терапія, спрямована на симптоми, антидепресанти та інші нейромодулятори, психотерапія. Як реалізувати індивідуальний підхід.

Не один діагноз, а кілька одночасно. Поєднання розладів взаємодії кишківник–мозок із тривогою, депресією, фіброміалгією, порушеннями сну та структурними захворюваннями ШКТ. Як це змінює діагностичну й лікувальну тактику.

«Ви хочете сказати, що це все в мене в голові?» Коли людина пройшла 5 гастроентерологів, має десятки обстежень і не вірить у встановлений діагноз. Як говорити з пацієнтом про розлади взаємодії кишківник–мозок, пояснювати механізми симптомів і обґрунтовувати лікування так, щоб пацієнт довіряв лікарю, а не ображався чи заперечував діагноз. Практичні приклади складних розмов.

19:30-20:30

Обговорення, заключний тестовий контроль знань